видовище
ВИДО́ВИЩЕ, а, с.
1. Те, що відкрите для споглядання і є предметом спостереження, огляду і т. ін.
Тихович неспроможен був відвести очей від того видовища (М. Коцюбинський);
Прекрасне і дивне видовище висадки повітряного десанту розгортається на широкому, рівному полі (Ю. Яновський);
Зараз – восени – і веранда відслужила своє і являла видовище сумне і незатишне (Ю. Смолич).
2. Вистава (театральна, циркова і т. ін.).
– Рідний син .. готується виносити на циркове видовище, мов калачі на базар, свої “скульптурні форми” (І. Волошин);
Чоловіки й жінки теж сходяться на це видовище [свято Купала], але в співах вони участі не беруть (О. Воропай);
Театральні видовища влаштовувалися на території теперішньої України ще за античних часів у стародавніх грецьких містах Північного Причорномор'я (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)