вирішений —
ви́рішений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
вирішений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирішити. || вирішено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вирішений —
ВИ́РІШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́рішити. – Тож не будемо чіпати цього вирішеного питання (І. Микитенко); [Енн:] Все ж таки союзники мусять буть [бути] нам дуже вдячні за цю допомогу. Тепер кінець війни вирішений (В.
Словник української мови у 20 томах
вирішений —
ВИ́РІШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́рішити. — Тож не будемо чіпати цього вирішеного питання (Мик., II, 1957, 352); [Енн:] І все ж таки союзники мусять буть нам дуже вдячні за цю допомогу.
Словник української мови в 11 томах