вирішений
ВИ́РІШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́рішити.
– Тож не будемо чіпати цього вирішеного питання (І. Микитенко);
[Енн:] Все ж таки союзники мусять буть [бути] нам дуже вдячні за цю допомогу. Тепер кінець війни вирішений (В. Собко);
Вже на виду у берега, коли загибель шхуни була, як кажуть, вирішена, матроси встигли піднять вітрило (Василь Шевчук);
Цілісне враження справляє малий зал, вирішений у приємних пропорціях (із журн.);
// ви́рішено, безос. пред.
Для збирання коштів на спорудження будинку духовної місії було вирішено обкласти грошовою пенею всіх, хто чинив опір унії (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)