вокальний —
вока́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
вокальний —
-а, -е. 1》 Стос. до співу, признач. для співу; співочий. 2》 лінгв. Стос. до вокалізму. Вокальна музика — музика для голосу (солістів чи хору) з інструментальним супроводом або без нього.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вокальний —
ВОКА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до співу, признач. для співу; співочий. Вокальне, драматичне й хореографічне мистецтво українських кріпосних артистів відзначалося великою майстерністю (з наук. літ.); Тибетський вокальний стиль не має аналогів.
Словник української мови у 20 томах
вокальний —
Вока́льний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вокальний —
ВОКА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до співу, Признач. для співу; співочий. Вокальне, драматичне й хореографічне мистецтво українських кріпосних артистів відзначалося великою майстерністю (Укр. клас.
Словник української мови в 11 томах