волосіння —
волосі́ння іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
волосіння —
-я, с., збірн., розм. Те саме, що волосся.
Великий тлумачний словник сучасної мови
волосіння —
ВОЛОСІ́ННЯ, я, с., збірн., розм. Те саме, що воло́сся. Німець, вперши в боки пухкі, в рудому волосінні руки, зміряв молодого Глущука з ніг до голови поглядом (С. Чорнобривець).
Словник української мови у 20 томах
волосіння —
ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на тілі людини), ВО́ВНА розм., ШЕ́РСТЬ розм., ВОЛОСІ́ННЯ розм.; РОСЛИ́ННІСТЬ розм. (перев. на обличчі); ЩЕТИ́НА розм. (коротке цупке на обличчі чоловіків). Старий жупан розхристався на грудях, а з пазухи..
Словник синонімів української мови
волосіння —
ВОЛОСІ́ННЯ, я, с., збірн., розм. Те саме, що воло́сся. Німець, вперши в боки пухкі, в рудому волосінні руки, зміряв молодого Глущука з ніг до голови поглядом (Чорн., Визвол. земля, 1950, 24).
Словник української мови в 11 томах