волосіння

ВОЛОСІ́ННЯ, я, с., збірн., розм.

Те саме, що воло́сся.

Німець, вперши в боки пухкі, в рудому волосінні руки, зміряв молодого Глущука з ніг до голови поглядом (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. волосіння — волосі́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. волосіння — -я, с., збірн., розм. Те саме, що волосся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. волосіння — (кукурудзи) волоття, чівка  Словник чужослів Павло Штепа
4. волосіння — ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на тілі людини), ВО́ВНА розм., ШЕ́РСТЬ розм., ВОЛОСІ́ННЯ розм.; РОСЛИ́ННІСТЬ розм. (перев. на обличчі); ЩЕТИ́НА розм. (коротке цупке на обличчі чоловіків). Старий жупан розхристався на грудях, а з пазухи..  Словник синонімів української мови
5. волосіння — Волосі́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. волосіння — ВОЛОСІ́ННЯ, я, с., збірн., розм. Те саме, що воло́сся. Німець, вперши в боки пухкі, в рудому волосінні руки, зміряв молодого Глущука з ніг до голови поглядом (Чорн., Визвол. земля, 1950, 24).  Словник української мови в 11 томах