відрадність —
відра́дність іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
відрадність —
-ності, ж., рідко. Те саме, що відрада.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відрадність —
ВІДРА́ДНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що відра́да 1. Не маю я відрадності від свого нелюба (П. Чубинський).
Словник української мови у 20 томах
відрадність —
див. радість
Словник синонімів Вусика
відрадність —
РА́ДІСТЬ (почуття задоволення, приємність), РА́ДОЩІ мн., РАДІ́ННЯ розм.; УТІ́ХА (ВТІ́ХА), ОТУ́ХА діал. (те, що втішає); ВІДРА́ДА, РОЗРА́ДА розм., ВІДРА́ДОЩІ мн. діал., ВІДРА́ДІСТЬ (ВІДРА́ДНІСТЬ) розм.
Словник синонімів української мови
відрадність —
ВІДРА́ДНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що відра́да. Не маю я відрадності від свого нелюба (Чуб., V, 1874, 361).
Словник української мови в 11 томах
відрадність —
Відрадність, -ности ж. = відрадість. Не маю я відрадности від свого нелюба. Чуб. V. 361.
Словник української мови Грінченка