відрадність
Радість, радощі, розрада, порада, утіха, потіха
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відрадність — відра́дність іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- відрадність — -ності, ж., рідко. Те саме, що відрада. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відрадність — ВІДРА́ДНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що відра́да 1. Не маю я відрадності від свого нелюба (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
- відрадність — див. радість Словник синонімів Вусика
- відрадність — РА́ДІСТЬ (почуття задоволення, приємність), РА́ДОЩІ мн., РАДІ́ННЯ розм.; УТІ́ХА (ВТІ́ХА), ОТУ́ХА діал. (те, що втішає); ВІДРА́ДА, РОЗРА́ДА розм., ВІДРА́ДОЩІ мн. діал., ВІДРА́ДІСТЬ (ВІДРА́ДНІСТЬ) розм. Словник синонімів української мови
- відрадність — ВІДРА́ДНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що відра́да. Не маю я відрадності від свого нелюба (Чуб., V, 1874, 361). Словник української мови в 11 томах
- відрадність — Відрадність, -ности ж. = відрадість. Не маю я відрадности від свого нелюба. Чуб. V. 361. Словник української мови Грінченка