відрадність
ВІДРА́ДНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що відра́да.
Не маю я відрадності від свого нелюба (Чуб., V, 1874, 361).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відрадність — відра́дність іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- відрадність — -ності, ж., рідко. Те саме, що відрада. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відрадність — Радість, радощі, розрада, порада, утіха, потіха Словник чужослів Павло Штепа
- відрадність — ВІДРА́ДНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що відра́да 1. Не маю я відрадності від свого нелюба (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
- відрадність — див. радість Словник синонімів Вусика
- відрадність — РА́ДІСТЬ (почуття задоволення, приємність), РА́ДОЩІ мн., РАДІ́ННЯ розм.; УТІ́ХА (ВТІ́ХА), ОТУ́ХА діал. (те, що втішає); ВІДРА́ДА, РОЗРА́ДА розм., ВІДРА́ДОЩІ мн. діал., ВІДРА́ДІСТЬ (ВІДРА́ДНІСТЬ) розм. Словник синонімів української мови
- відрадність — Відрадність, -ности ж. = відрадість. Не маю я відрадности від свого нелюба. Чуб. V. 361. Словник української мови Грінченка