відрадність

ВІДРА́ДНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що відра́да.

Не маю я відрадності від свого нелюба (Чуб., V, 1874, 361).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрадність — відра́дність іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відрадність — -ності, ж., рідко. Те саме, що відрада. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відрадність — Радість, радощі, розрада, порада, утіха, потіха Словник чужослів Павло Штепа
  4. відрадність — ВІДРА́ДНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що відра́да 1. Не маю я відрадності від свого нелюба (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  5. відрадність — див. радість Словник синонімів Вусика
  6. відрадність — РА́ДІСТЬ (почуття задоволення, приємність), РА́ДОЩІ мн., РАДІ́ННЯ розм.; УТІ́ХА (ВТІ́ХА), ОТУ́ХА діал. (те, що втішає); ВІДРА́ДА, РОЗРА́ДА розм., ВІДРА́ДОЩІ мн. діал., ВІДРА́ДІСТЬ (ВІДРА́ДНІСТЬ) розм. Словник синонімів української мови
  7. відрадність — Відрадність, -ности ж. = відрадість. Не маю я відрадности від свого нелюба. Чуб. V. 361. Словник української мови Грінченка