Значення в інших словниках
-
відхоплювати —
відхо́плювати дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
відхоплювати —
-юю, -юєш, недок., відхопити, -оплю, -опиш; мн. відхоплять; док., перех., рідко. 1》 Те саме, що відсмикувати. 2》 розм. Забирати від когось собі; віднімати в когось; захоплювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відхоплювати —
ВІДХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДХОПИ́ТИ, оплю́, о́пиш; мн. відхо́плять; док., що, розм. 1. рідко. Те саме, що відсми́кувати. Шестірний замахнувся; Жук одхопив руку – лінійка ударилась об лаву (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
-
відхоплювати —
ЗАВОЛОДІ́ТИ чим (узяти собі, у своє користування, володіння), ОВОЛОДІ́ТИ, ПРИВЛА́СНИТИ що, ПРИСВО́ЇТИ що, ПОСІ́СТИ що, ЗАВЛАДА́ТИ рідко, ЗАПОСІ́СТИ що, діал.; УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) що, ЗАБРА́ТИ що, ЗАЙНЯ́ТИ що, ЗАХОПИ́ТИ що, ЗАГРАБУВА́ТИ що, розм.
Словник синонімів української мови
-
відхоплювати —
ВІДХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДХОПИ́ТИ, оплю́, о́пиш; мн. відхоплять; док., перех. І.рідко. Те саме, що відсми́кувати. Шестірний замахнувся; Жук одхопив руку — лінійка ударилась об лаву (Мирний, І, 1954, 329). 2. розм.
Словник української мови в 11 томах