відхідок —
ВІДХІ́ДОК, дка, ч., розм. Споруда з викопаною ямою, що править за вбиральню. Не дати води? Замкнути відхідок? Але ці заходи важко було здійснити, не буваючи в хаті саме тоді, коли бувала дівчина (В. Підмогильний).
Словник української мови у 20 томах
відхідок —
ВІДХІ́ДОК, дка, ч., вульг. Викопана яма, що править за вбиральню.
Словник української мови в 11 томах