відхідок

ВІДХІ́ДОК, дка, ч., розм.

Споруда з викопаною ямою, що править за вбиральню.

Не дати води? Замкнути відхідок? Але ці заходи важко було здійснити, не буваючи в хаті саме тоді, коли бувала дівчина (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. відхідок — Виходок, див. ватерклозет  Словник чужослів Павло Штепа
2. відхідок — ВІДХІ́ДОК, дка, ч., вульг. Викопана яма, що править за вбиральню.  Словник української мови в 11 томах