відхідок

ВІДХІ́ДОК, дка, ч., розм.

Споруда з викопаною ямою, що править за вбиральню.

Не дати води? Замкнути відхідок? Але ці заходи важко було здійснити, не буваючи в хаті саме тоді, коли бувала дівчина (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхідок — Виходок, див. ватерклозет Словник чужослів Павло Штепа
  2. відхідок — ВІДХІ́ДОК, дка, ч., вульг. Викопана яма, що править за вбиральню. Словник української мови в 11 томах