відхідництво
ВІДХІ́ДНИЦТВО, а, с., іст.
Масовий тимчасовий відхід селян із свого господарства на заробітки.
Відхідництво – початкова форма промислового освоєння краю (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відхідництво — відхі́дництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відхідництво — -а, с., іст. Відхід селян із свого села на тимчасові заробітки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відхідництво — ВІДХІ́ДНИЦТВО, а, с., іст. Відхід селян із свого села на тимчасові заробітки. Словник української мови в 11 томах