відхідництво
ВІДХІ́ДНИЦТВО, а, с., іст. Відхід селян із свого села на тимчасові заробітки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відхідництво — відхі́дництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відхідництво — -а, с., іст. Відхід селян із свого села на тимчасові заробітки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відхідництво — ВІДХІ́ДНИЦТВО, а, с., іст. Масовий тимчасовий відхід селян із свого господарства на заробітки. Відхідництво – початкова форма промислового освоєння краю (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах