відхідництво

ВІДХІ́ДНИЦТВО, а, с., іст. Відхід селян із свого села на тимчасові заробітки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхідництво — відхі́дництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відхідництво — -а, с., іст. Відхід селян із свого села на тимчасові заробітки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відхідництво — ВІДХІ́ДНИЦТВО, а, с., іст. Масовий тимчасовий відхід селян із свого господарства на заробітки. Відхідництво – початкова форма промислового освоєння краю (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах