відхідництво

ВІДХІ́ДНИЦТВО, а, с., іст.

Масовий тимчасовий відхід селян із свого господарства на заробітки.

Відхідництво – початкова форма промислового освоєння краю (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. відхідництво — відхі́дництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відхідництво — -а, с., іст. Відхід селян із свого села на тимчасові заробітки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відхідництво — ВІДХІ́ДНИЦТВО, а, с., іст. Відхід селян із свого села на тимчасові заробітки.  Словник української мови в 11 томах