вітрогон —
див. вітрогін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вітрогон —
ВІТРОГО́Н, рідко ВІТРОГІ́Н, го́на, ч. 1. зневажл. Легковажний, нерозсудливий хлопець, чоловік; жевжик. – Ти, бачу, з вітрогонів .. Хіба у такому ділі припада хапатись? (Марко Вовчок); Те, що вони [брати] ..
Словник української мови у 20 томах
вітрогон —
див. бешкетник; легковажний
Словник синонімів Вусика
вітрогон —
ЛЕГКОВА́ЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н (ВІТРОГО́Н) зневажл., ЖЕ́ВЖИК зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТ зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯ́С зневажл., СВИСТУ́Н зневажл., ШАЛАПУ́Т зневажл., ШАЛАПУ́ТНИК зневажл., ЦВИ́НДРИК діал.
Словник синонімів української мови
вітрогон —
ВІТРОГО́Н див. вітрогі́н.
Словник української мови в 11 томах
вітрогон —
Вітрогон, -на м. 1) Вѣтренникъ. 2) Вентиляторъ. Канев. у. Вітрогони становлять, шоб воздух гнало в шахті. Славяносерб. у.
Словник української мови Грінченка