Значення в інших словниках
-
віття —
ві́ття іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
віття —
-я, с., збірн. Віти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
віття —
ВІ́ТТЯ, я, с., збірн. Віти. І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою (Біблія. Пер. І. Огієнка); Густе віття поперепліталось межи собою (М. Коцюбинський); Зашумів буковим віттям прадавній ліс (В.
Словник української мови у 20 томах
-
віття —
див. гілка
Словник синонімів Вусика
-
віття —
ГІ́ЛЛЯ́ збірн., ГІЛЛЯ́ЧЧЯ, ГАЛУ́ЗЗЯ, ВІ́ТТЯ, ВІТЬ рідше; ПА́ГІЛЛЯ (тонке). Здоровенний.. дуб розлягся, розширився своїм кострубатим гіллям (М. Коцюбинський); Дерева лежали впоперек дороги, одне на одному, переплітаючись слизьким гілляччям (І.
Словник синонімів української мови
-
віття —
Ві́ття, -ття, -ттю, -ттям, на -тті
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
віття —
ВІ́ТТЯ, я, с., збірн. Віти. Густе віття поперепліталось межи собою (Коцюб., І, 1955, 458); Зашумів буковим віттям прадавній ліс (Кучер, Дорога.., 1958, 60).
Словник української мови в 11 томах
-
віття —
Віття, -тя с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. 79.
Словник української мови Грінченка