Значення в інших словниках
-
габіт —
Монаша ряса [II]
Словник з творів Івана Франка
-
габіт —
га́біт іменник чоловічого роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
габіт —
-у, ч., діал. Сутана.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
габіт —
ГА́БІТ, у, ч., діал. Сутана; чернеча ряса. Ксьондз приходить, габіт з себе [скидає] ... Жарти починає... (С. Руданський); Я тільки жду, коли ти до мене в габіті вийдеш, у білому габіті по саму землю, з великим чорним хрестом (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
габіт —
га́бі́т (ґа́біт) монаший одяг; ряса (ст): Схолястичне середньовіччя ґравітувало до сірого, чернечого “ґабіту” (Нова хата 1934)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
габіт —
Чернеча ряса
Словник застарілих та маловживаних слів
-
габіт —
ГА́БІТ, у, ч., діал. Сутана. Ксьондз приходить, габіт з себе… Жарти починає… (Рудан., Тв., 1956, 128).
Словник української мови в 11 томах