гарнітура —
гарніту́ра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
гарнітура —
-и, ж. Повний комплект друкарських шрифтів різних накреслень і кеглів, але однакового за характером малюнка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гарнітура —
ГАРНІТУ́РА, и, ж. 1. полігр. Сукупність друкарських шрифтів різних накреслень і кеглів, але однакового за характером малюнка. Відмінності у гарнітурах шрифтів і розмірах написів на карті дають змогу використовувати їх як умовні позначення (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
гарнітура —
гарніту́ра (нім. Garnitur, з франц. garniture) повний комплект друкарських шрифтів різних накреслень і кеглів, але однакового за характером малюнка.
Словник іншомовних слів Мельничука
гарнітура —
рос. гарнитура (нім. Garnitur фр. garniture) — повний комплекс друкарських шрифтів різних накреслень і кеглів, але однакового за характером малюнка.
Eкономічна енциклопедія