прибор —
прибо́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
прибор —
-у, ч. Комплект, набір предметів для певного використання. Прибор для гоління. || Комплект, набір предметів, який ставиться для їди й пиття одній людині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прибор —
ПРИБО́Р, у, ч. Комплект, набір предметів для певного використання. Мавпочка сиділа праворуч у кутку, на столі, між графином та чайним прибором (О. Ільченко); У кімнаті викладачів на столі – порцеляновий письмовий прибор (І.
Словник української мови у 20 томах
прибор —
НАБІ́Р (сукупність предметів, перев. однорідних, які разом становлять щось ціле); КОМПЛЕ́КТ (повний набір яких-небудь предметів); ПРИБО́Р (перев. для їди та пиття); ГАРНІТУ́Р (звичайно меблів, білизни); КУВЕ́РТ заст. (столовий набір для однієї особи).
Словник синонімів української мови
прибор —
ПРИБО́Р, у, ч. Комплект, набір предметів для певного використання. Мавпочка сиділа праворуч у кутку, на столі, між графином та чайним прибором (Ільч., Серце жде, 1939, 114); У кімнаті викладачів на столі — порцеляновий письмовий прибор (Вол., Наддн.
Словник української мови в 11 томах