гематома —
гемато́ма іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
гематома —
-и, ж. Скупчення крові, обмежене навколишніми тканинами або стінками природної порожнини тіла.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гематома —
гемато́ма (від гемато... і ...ома) скупчення крові, обмежене навколишніми тканинами або стінками природної порожнини тіла. Виникає внаслідок крововиливу при травмах, руйнуванні стінок судин патологічним процесом тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука