гематома

гемато́ма

-и, ж.

Скупчення крові, обмежене навколишніми тканинами або стінками природної порожнини тіла.

Значення в інших словниках

1. гематома — гемато́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гематома — (мед.) пухлина (кров'яна)  Словник чужослів Павло Штепа
3. гематома — гемато́ма (від гемато... і ...ома) скупчення крові, обмежене навколишніми тканинами або стінками природної порожнини тіла. Виникає внаслідок крововиливу при травмах, руйнуванні стінок судин патологічним процесом тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука