Значення в інших словниках
-
гембель —
ге́мбель іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
гембель —
-бля, ч. 1》 розм. Те саме, що рубанок. 2》 діал. Гендель.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гембель —
ГЕ́МБЕЛЬ, бля, ч. 1. розм. Те саме, що руба́нок. Почина рубати [майстер] Дошки на шматки; З торби витягає Гембель і гвіздки (Я. Щоголів); Викрикуючи арію з “Трубадура”, цей механічний голос вискакував з рупора, мов цупка стружка з гембля (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
гембель —
Я, ч. 1. Погана ситуація. 2. студ. Неуспішна сесія. Як успіхи? Повний гембель.
Словник сучасного українського сленгу
-
гембель —
РУБА́НОК (теслярський інструмент для ручного стругання деревини), ГЕ́МБЕЛЬ розм., ГИ́БЕЛЬ діал.; ШЕРХЕ́БЕЛЬ (для первісного стругання деревини). Тимко стояв біля верстата й рубанком завзято стругав дошку (О.
Словник синонімів української мови
-
гембель —
Ге́мбель, ге́мбля; ге́мблі, -блів (нім.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гембель —
ГЕ́МБЕЛЬ, бля, ч. 1. розм. Те саме, що руба́нок. Почина рубати Дошки на шматки; З торби витягає Гембель і гвіздки (Щог., Поезії, 1958, 110); Викрикуючи арію з "Трубадура", цей механічний голос вискакував з рупора, мов цупка стружка з гембля (Шовк.
Словник української мови в 11 томах
-
гембель —
Гембель, -бля м. Рубанокъ. Мнж. 165.
Словник української мови Грінченка