генеральний —
-а, -е. 1》 Найважливіший, основний, провідний. || Який очолює що-небудь у найвищих колах; головний. || Найвищий (у складі звань вищої адміністрації на Україні в 17-18 ст.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
генеральний —
ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Найважливіший, основний, провідний. Викарбувався новий, генеральний нині напрям в електронній техніці – оптоелектроніка (з наук. літ.); // (з великої літери). Який очолює що-небудь у найвищих колах; головний.
Словник української мови у 20 томах
генеральний —
генера́льний (лат. generalis) загальний, головний; ¤ г-а лінія партії – керівна лінія, що встановлюється найвищими партійними інстанціями (з’їздом КПРС, пленумом ЦК) і визначає політику партії в конкретних умовах на кожному даному етапі; ¤...
Словник іншомовних слів Мельничука
генеральний —
ВИРІША́ЛЬНИЙ (який приводить до завершення, до закінчення чого-небудь), ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ, ОСТАТО́ЧНИЙ, ОСТА́ННІЙ, РІШУ́ЧИЙ. Полки готувались до вирішального штурму (О. Гончар); Був концерт... не концерт, а генеральна репетиція (І.
Словник синонімів української мови
генеральний —
Генера́льний, -на, -не (лат.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
генеральний —
ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Найважливіший, основний, провідний. Ленінський принцип мирного співіснування держав з різним соціальним ладом був і залишається генеральним принципом зовнішньої політики Радянської держави (Програма КПРС, 1961, 96)...
Словник української мови в 11 томах
генеральний —
рос. генеральный (від латин. generalis — загальний, головний) — 1. Головна посадова (керівна) особа (напр., Г. директор — над директорами: генеральний секретар). 2. Г, план — багатопрофільний план розвитку населеного пункту, підприємства, фірми.
Eкономічна енциклопедія
генеральний —
Генеральний, -а, -е Высшій, главный.
Словник української мови Грінченка