гравюра —
гравю́ра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
гравюра —
-и, ж. 1》 Вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластинці 2》 Вирізьблений або витравлений на спеціально підготовленій дошці або пластинці малюнок, а також відбиток такого малюнка на папері.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гравюра —
ГРАВЮ́РА, и, ж. 1. Вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластинці.
Словник української мови у 20 томах
гравюра —
гравю́ра (франц. gravure, від graver – вирізати, висікати) 1. Вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, виконаного гравіруванням на дошці (друкарській формі). 2. Друкований відбиток на папері з пластини (дошки), на якій вирізьблено малюнок.
Словник іншомовних слів Мельничука
гравюра —
Вид графіки, отримання зображення шляхом тиражування з друкарської форми; за способом обробки негатива розрізняють високий, плоский і глибокий друк з огляду на матеріал (мідьорит, дереворит, лінорит і т.д.).
Універсальний словник-енциклопедія
гравюра —
ГРАВЮ́РА (вирізьблений або витравлений на дошці, лінолеумі, пластинці малюнок; відбиток такого малюнка); КСИЛОГРА́ФІЯ, ДЕРЕВОРИ́Т, ДЕРЕВОРІ́З (на дошці); ОФО́РТ (на міді або цинку); ЛІТОГРА́ФІЯ (на вапняку, доломіті); ЕСТА́МП (відбиток...
Словник синонімів української мови
гравюра —
ГРАВЮ́РА, и, ж. 1. Вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластинці.
Словник української мови в 11 томах