гравюра
ГРАВЮ́РА, и, ж.
1. Вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластинці.
Монументальне та мобільне мистецтва, втілені у різних художніх формах, свідчать про появу, значний розвиток та поширення скульптури, гравюри, малюнка в пізньому палеоліті (з навч. літ.).
2. Вирізьблений або витравлений на спеціально підготовленій дошці чи пластинці малюнок, а також відбиток такого малюнка на папері.
Коло груби на гравюрі невеликої вартості Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева (І. Нечуй-Левицький);
Господар показав йому кілька скарбів своєї книгозбірні – чудернацькі видання петрівської доби, українські видання з гравюрами першої половини XIX століття та величезну колекцію поштових марок (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)