Словник української мови у 20 томах

гравюрка

ГРАВЮ́РКА, и, ж.

Зменш. до гравю́ра.

– У вітрині ми побачили гравюрку. Може, ми помилились, але здається, це портрет славетного Беккаріа? (О. Іваненко);

– Не можу далi терпiти. Спалив [батько] якось мої гравюрки (Р. Федорів).

Словник української мови (СУМ-20)