гримаса —
грима́са іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
гримаса —
-и, ж. Навмисне або мимовільне перекошення, скривлення і т. ін. обличчя; кривляння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гримаса —
ГРИМА́СА (навмисне або мимовільне викривлення обличчя); МІ́НА, КВА́СИ мн., діал. (як вираз невдоволення). Сухе обличчя його морщилося страдницькою і гидливою гримасою (. Волошин); Роблю байдужу міну (М.
Словник синонімів української мови
гримаса —
ГРИМА́СА, и, ж. Навмисне або мимовільне перекошення, скривлення і т. ін. обличчя; кривляння. Перекрививши лице, зробила [Параска] огидливу гримасу в сторону пані (Фр., VII, 1951, 19); На порозі став [Синявін], і гримаса жалю та каяття перекосила не по літах бадьоре лице (Ле, Міжгір’я, 1953, 88).
Словник української мови в 11 томах