Орфографічний словник української мови

гримаса

грима́са

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гримаса — -и, ж. Навмисне або мимовільне перекошення, скривлення і т. ін. обличчя; кривляння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гримаса — Кривовид, див. перекошувати  Словник чужослів Павло Штепа
  3. гримаса — ГРИМА́СА (навмисне або мимовільне викривлення обличчя); МІ́НА, КВА́СИ мн., діал. (як вираз невдоволення). Сухе обличчя його морщилося страдницькою і гидливою гримасою (. Волошин); Роблю байдужу міну (М.  Словник синонімів української мови
  4. гримаса — ГРИМА́СА, и, ж. Навмисне або мимовільне перекошення, скривлення і т. ін. обличчя; кривляння. Перекрививши лице, зробила [Параска] огидливу гримасу в сторону пані (Фр., VII, 1951, 19); На порозі став [Синявін], і гримаса жалю та каяття перекосила не по літах бадьоре лице (Ле, Міжгір’я, 1953, 88).  Словник української мови в 11 томах