гроза —
[гроза] -зи, м. (на) гроуз'і, мн. грозие, гроз дв'і грози
Орфоепічний словник української мови
гроза —
-и, ж. 1》 Грім та блискавка з дощем або градом, що перев. супроводжуються великим вітром. 2》 перев. мн., перен. Бурхливі події, що відбуваються в суспільстві. || Сильні душевні переживання. 3》 перен. Лихо, небезпека, катастрофа і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
Гроза —
Гро́за прізвище
Орфографічний словник української мови
гроза —
Один або декілька атмосферних розрядів, а також явища, що супроводжують ці розряди (хмари, опади, характерні пориви вітру, блискавка, грім); поява...
Універсальний словник-енциклопедія
гроза —
БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал.
Словник синонімів української мови
гроза —
ГРОЗА́, и́, ж. 1. Грім і блискавка з дощем або градом, що перев. супроводяться великим вітром. Перейшла гроза степами, Мов нічого й не було; Небо вкрилось зіроньками, Світлом землю облило (Граб., II, 1959, 429); Десь за лісом піднімалася хмара ..
Словник української мови в 11 томах
гроза —
Гроза, -зи ж. 1) Гроза. Гроза буде. Ком. Р. ІІ. 56. 2) Угроза. Подививсь на його з грозою. Кв. 3) Громадина. Вх. Зн. 12.
Словник української мови Грінченка