гроза — Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

гроза — Громовиця, мн. громи, сил. буря, Р злива; (над головою) лихо, небезпека, обр. чорні хмари; (для ворогів) пострах. Словник синонімів Караванського
гроза — -и, ж. 1》 Грім та блискавка з дощем або градом, що перев. супроводжуються великим вітром. 2》 перев. мн., перен. Бурхливі події, що відбуваються в суспільстві. || Сильні душевні переживання. 3》 перен. Лихо, небезпека, катастрофа і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
гроза — 1. громовиця, злива 2. заляк, погроза, див. грізьба Словник чужослів Павло Штепа
Гроза — Гро́за прізвище Орфографічний словник української мови
гроза — Громовиця, буря, чвара Словник синонімів Вусика
гроза — Один або декілька атмосферних розрядів, а також явища, що супроводжують ці розряди (хмари, опади, характерні пориви вітру, блискавка, грім); поява... Універсальний словник-енциклопедія
гроза — БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал. Словник синонімів української мови
гроза — ГРОЗА́, и́, ж. 1. Грім і блискавка з дощем або градом, що перев. супроводяться великим вітром. Перейшла гроза степами, Мов нічого й не було; Небо вкрилось зіроньками, Світлом землю облило (Граб., II, 1959, 429); Десь за лісом піднімалася хмара .. Словник української мови в 11 томах
гроза — Гроза, -зи ж. 1) Гроза. Гроза буде. Ком. Р. ІІ. 56. 2) Угроза. Подививсь на його з грозою. Кв. 3) Громадина. Вх. Зн. 12. Словник української мови Грінченка