Значення в інших словниках
-
гулящий —
гуля́щий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
гулящий —
Неробочий, незайнятий, незаанґажований, (час) вільний, свобідний; (- землю) не використовуваний, не оброблюваний.
Словник синонімів Караванського
-
гулящий —
-а, -е, розм. Який любить гуляти, гуляє (у 2, 3 знач.). || Вільний від роботи. || Який не використовується (про коней, землю і т. ін.). || Який веде розпусне життя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гулящий —
див. легковажний; розпусник
Словник синонімів Вусика
-
гулящий —
РОЗПУ́СНИЙ (який зневажає норми моралі), РОЗПУ́ТНИЙ, ПОРО́ЧНИЙ, РОЗГНУ́ЗДАНИЙ розм., ГУЛЯ́ЩИЙ розм., БЕЗПУ́ТНИЙ розм.; ГРІХОВО́ДНИЦЬКИЙ розм., БЛУ́ДНИЙ заст., БЛУДЛИ́ВИЙ заст. (пов'язаний з статевою розпустою). Аксак..
Словник синонімів української мови
-
гулящий —
Гуля́щий, -ща, -ще; -ля́щі, -щих
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гулящий —
ГУЛЯ́ЩИЙ, а, е, розм. Який любить гуляти, гуляє (у 2, 3 знач.). Весна настала красна, Зацвів пахучий крин; Немов козак гулящий, Прибрався Чигирин (Фр., XI, 1952, 480); Сидів [Саїд] у чайхані..
Словник української мови в 11 томах
-
гулящий —
Гулящий, -а, -е 1) Праздный, свободный, нерабочій, гулевой, незанятый. Гуляща скотина. Чоловік гулящий. Чуб. V. 672. Прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід. Драг. 172. Все теє гуляще, дак таке випещене. (О. 1862. ІІІ.
Словник української мови Грінченка