1. Словник чужослів Павло Штепа

гулящий

див. гуляка

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гулящий — гуля́щий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. гулящий — Неробочий, незайнятий, незаанґажований, (час) вільний, свобідний; (- землю) не використовуваний, не оброблюваний. Словник синонімів Караванського
  3. гулящий — -а, -е, розм. Який любить гуляти, гуляє (у 2, 3 знач.). || Вільний від роботи. || Який не використовується (про коней, землю і т. ін.). || Який веде розпусне життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гулящий — див. легковажний; розпусник Словник синонімів Вусика
  5. гулящий — РОЗПУ́СНИЙ (який зневажає норми моралі), РОЗПУ́ТНИЙ, ПОРО́ЧНИЙ, РОЗГНУ́ЗДАНИЙ розм., ГУЛЯ́ЩИЙ розм., БЕЗПУ́ТНИЙ розм.; ГРІХОВО́ДНИЦЬКИЙ розм., БЛУ́ДНИЙ заст., БЛУДЛИ́ВИЙ заст. (пов'язаний з статевою розпустою). Аксак.. Словник синонімів української мови
  6. гулящий — Гуля́щий, -ща, -ще; -ля́щі, -щих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гулящий — ГУЛЯ́ЩИЙ, а, е, розм. Який любить гуляти, гуляє (у 2, 3 знач.). Весна настала красна, Зацвів пахучий крин; Немов козак гулящий, Прибрався Чигирин (Фр., XI, 1952, 480); Сидів [Саїд] у чайхані.. Словник української мови в 11 томах
  8. гулящий — Гулящий, -а, -е 1) Праздный, свободный, нерабочій, гулевой, незанятый. Гуляща скотина. Чоловік гулящий. Чуб. V. 672. Прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід. Драг. 172. Все теє гуляще, дак таке випещене. (О. 1862. ІІІ. Словник української мови Грінченка