1. Словник української мови в 11 томах

гулящий

ГУЛЯ́ЩИЙ, а, е, розм. Який любить гуляти, гуляє (у 2, 3 знач.).

Весна настала красна, Зацвів пахучий крин; Немов козак гулящий, Прибрався Чигирин (Фр., XI, 1952, 480);

Сидів [Саїд] у чайхані.. Перед очима плавом плив гулящий люд (Ле, Міжгір’я, 1953, 303);

// Вільний від роботи.

— На ту суботу [піду], — гулящий день буде (Мирний, II, 1954, 276);

// Який не використовується (про коней, землю і т. ін.).

— У мене є добрі коні. Вони зараз гулящі. Візьміть їх і зоріть своє поле (Мик., II, 1957, 352);

Почувши, що десь на Тихому океані є гуляща земля, .. запріг він, не довго думавши, свого мишастого коня й мовчки рушив на Схід (Довж., Зач. Десна, 1957, 44);

// Який веде розпусне життя.

[Неофіт-раб:] І я ще маю жебрати одежі отій своїй з біди гулящій жінці (Л. Укр., II, 1951, 230);

[Залєський:] Судовий наказ зараз зробити треба про повернення гулящої Орини до законного чоловіка (Собко, П’єси, 1958, 43).

Гуля́щі лю́ди — вільне населення Московської Русі, що бродило по країні, шукаючи роботи.

Звідусіль прибули до Разіна козаки, селяни, хлопи, .. нарешті, різні гулящі люди, що бродили по країні, шукаючи роботи (Іст. СРСР, І, 1957, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гулящий — гуля́щий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. гулящий — Неробочий, незайнятий, незаанґажований, (час) вільний, свобідний; (- землю) не використовуваний, не оброблюваний. Словник синонімів Караванського
  3. гулящий — -а, -е, розм. Який любить гуляти, гуляє (у 2, 3 знач.). || Вільний від роботи. || Який не використовується (про коней, землю і т. ін.). || Який веде розпусне життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гулящий — див. гуляка Словник чужослів Павло Штепа
  5. гулящий — див. легковажний; розпусник Словник синонімів Вусика
  6. гулящий — РОЗПУ́СНИЙ (який зневажає норми моралі), РОЗПУ́ТНИЙ, ПОРО́ЧНИЙ, РОЗГНУ́ЗДАНИЙ розм., ГУЛЯ́ЩИЙ розм., БЕЗПУ́ТНИЙ розм.; ГРІХОВО́ДНИЦЬКИЙ розм., БЛУ́ДНИЙ заст., БЛУДЛИ́ВИЙ заст. (пов'язаний з статевою розпустою). Аксак.. Словник синонімів української мови
  7. гулящий — Гуля́щий, -ща, -ще; -ля́щі, -щих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гулящий — Гулящий, -а, -е 1) Праздный, свободный, нерабочій, гулевой, незанятый. Гуляща скотина. Чоловік гулящий. Чуб. V. 672. Прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід. Драг. 172. Все теє гуляще, дак таке випещене. (О. 1862. ІІІ. Словник української мови Грінченка