гулі

ГУ́ЛІ¹, ів, мн., розм. Веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу.

[Савка:] Дурний якийсь вигадав ті гулі проти ночі! (Вас., III, 1960, 61);

— Поки не почалася жнив’яна пора, молодь охоче затіває гулі (Гур., Новели, 1951, 44).

ГУ́ЛІ², невідм., дит., розм. Те саме, що гуля́ти.

Не плач, дитинко, гулі підемо (Сл. Гр.).

ГУ́ЛІ³, мн. (одн. гу́ля, і, ж.), нар.-поет. Голуби.

Цитьте, гулі, не гудіте, Спить матуся, не збудіте (Чуб., V, 1874, 454);

Люлі, люлі, люлі, прилетіли гулі, гулі, гулі, голуби, сірі, білі та рябі (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 15).

ГУ́ЛІ⁴, виг. Уживається для кликання голубів.

Гулі, гулі, голуби, ви летіте сюди! (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гулі — мн., гулянка, гуляння, гульня, гульба, гульбище, гульки, гульбощі, погуляння, погулянка. Словник синонімів Караванського
  2. гулі — I -ів, мн., розм. Веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу. II невідм., дит., розм. Те саме, що гуляти. III мн. (одн. гуля, -і, ж.), нар.-поет. Голуби. IV виг. Уживається для кликання голубів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Гулі — Гулі́ множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  4. гулі — див. веселощі; гульба Словник синонімів Вусика
  5. гулі — ГУ́ЛЯ́НКА (проведення часу з розвагами, танцями), ЗАБА́ВА, ГУЛЯ́ННЯ, ГРИ́ЩЕ перев. у мн., ГУ́ЛЬБИЩЕ розм., ГУЛЬБА́ розм., ГУЛЬНЯ́ розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., І́ГРИЩЕ заст. Словник синонімів української мови
  6. гулі — Гу́лі, гу́лів і ґуль (від гуля́ти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гулі — I. Гулі меж. Употребляется для призыва голубей. Гулі, гулі, голуби, ви летіте сюди! Чуб. III. 192. --------------- II. Гулі Употребляется какъ глаголъ: гулять. Не плач, дитинко, гулі підемо. Що на нашій та гулиці. все гулі та гулі. Грин. ІІІ. 72. Словник української мови Грінченка