Значення в інших словниках
-
гігієна —
гігіє́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
гігієна —
ГІГІЄНА – ГІГІЄНІЧНІСТЬ Гігієна. Вчення про умови збереження здоров’я, а також заходи, які сприяють цьому: правила гігієни, гігієна праці. Гігієнічність, -ності, ор. -ністю. Властивість гігієнічного: гігієнічність виробу.
Літературне слововживання
-
гігієна —
-и, ж. Галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням. || Сукупність практичних заходів, що забезпечують збереження здоров'я; санітарія.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гігієна —
ГІГІЄ́НА, и, ж. Галузь медицини, що розробляє та впроваджує методи запобігання захворюванням. Лікар іде додому, обідає, а по обіді замикається в своїй хатині, щоб ніхто не заважав йому писати популярний виклад з гігієни для селян, звичайно...
Словник української мови у 20 томах
-
гігієна —
гігіє́на (від грец. υγιεινός – здоровий) галузь медицини, що розробляє й впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних факторів зовнішнього середовища на здоров’я людини, її працездатність та тривалість життя.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
гігієна —
Галузь медицини, наука, що вивчає вплив факторів довкілля на здоров'я людини, розробляє практичні заходи оздоровлення умов життя та праці.
Універсальний словник-енциклопедія
-
гігієна —
Гігіє́на, -ни, -ні (гр.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гігієна —
ГІГІЄ́НА, и, ж. Галузь медицини, що розробляє й впроваджує методи запобігання захворюванням. Лікар іде додому, обідає, а по обіді замикається в своїй хатині, щоб ніхто не заважав йому писати популярний виклад з гігієни для селян, звичайно...
Словник української мови в 11 томах