гігієна

гігіє́на

(від грец. υγιεινός – здоровий)

галузь медицини, що розробляє й впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних факторів зовнішнього середовища на здоров’я людини, її працездатність та тривалість життя.

Значення в інших словниках

1. гігієна — гігіє́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гігієна — ГІГІЄНА – ГІГІЄНІЧНІСТЬ Гігієна. Вчення про умови збереження здоров’я, а також заходи, які сприяють цьому: правила гігієни, гігієна праці. Гігієнічність, -ності, ор. -ністю. Властивість гігієнічного: гігієнічність виробу.  Літературне слововживання
3. гігієна — -и, ж. Галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням. || Сукупність практичних заходів, що забезпечують збереження здоров'я; санітарія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гігієна — Здоровоприпис  Словник чужослів Павло Штепа
5. гігієна — ГІГІЄ́НА, и, ж. Галузь медицини, що розробляє та впроваджує методи запобігання захворюванням. Лікар іде додому, обідає, а по обіді замикається в своїй хатині, щоб ніхто не заважав йому писати популярний виклад з гігієни для селян, звичайно...  Словник української мови у 20 томах
6. гігієна — Галузь медицини, наука, що вивчає вплив факторів довкілля на здоров'я людини, розробляє практичні заходи оздоровлення умов життя та праці.  Універсальний словник-енциклопедія
7. гігієна — Гігіє́на, -ни, -ні (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. гігієна — ГІГІЄ́НА, и, ж. Галузь медицини, що розробляє й впроваджує методи запобігання захворюванням. Лікар іде додому, обідає, а по обіді замикається в своїй хатині, щоб ніхто не заважав йому писати популярний виклад з гігієни для селян, звичайно...  Словник української мови в 11 томах