гід

(франц. guide)

1. Супровідник туристів, екскурсантів.

2. Путівник.

3. Допоміжна візуальна оптична труба на телескопі.

Значення в інших словниках

1. гід — гід іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гід — -а, ч. Провідник-професіонал, який супроводить туристів і знайомить їх з визначними пам'ятками місцевості; екскурсовод.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гід — моск. рік водій, провідця, поводир, путівник, див. переводник  Словник чужослів Павло Штепа
4. гід — ГІД, а, ч. Провідник-професіонал, який супроводить туристів і знайомить їх із визначними пам'ятками місцевості, краєвидами і т. ін.; екскурсовод. Звісно, коли мати діло тільки з отельними посіпаками, гідами, антикваріями і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
5. гід — ЕКСКУРСОВО́Д (той, хто веде екскурсію); ГІД, ПРОВІДНИ́К (перев. той, хто супроводить іноземних туристів і знайомить їх з визначними пам'ятниками), ЧИЧЕРО́НЕ рідко. В одній з останніх зал екскурсовод щось пояснював групі курсантів (В.  Словник синонімів української мови
6. гід — ГІД, а, ч. Провідник-професіонал, який супроводить туристів і знайомить їх з визначними пам’ятками місцевості. Звісно, коли мати діло тільки з отельними посіпаками, гідами, антикваріями і т. ін., то можна розчаруватись в кожному народі (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
7. гід — рос. гид (від фр. guide) — 1. Супровідник екскурсантів, туристів. 2. Путівник.  Eкономічна енциклопедія
8. гід — Гід, году м. = год. гід від году. Ежегодно, изъ года въ годъ. Салдати тоді в нас стояли гід від году. Конст. у.  Словник української мови Грінченка