гід

ГІД, а, ч.

Провідник-професіонал, який супроводить туристів і знайомить їх із визначними пам'ятками місцевості, краєвидами і т. ін.; екскурсовод.

Звісно, коли мати діло тільки з отельними посіпаками, гідами, антикваріями і т. ін., то можна розчаруватись в кожному народі (Леся Українка);

– Я розумію французьку й італійську мову, але коли наш гід почав розповідати по-англійському, я повела очима по всіх присутніх (Ю. Яновський);

Тут, у Дрезденській галереї, вона любить постояти ще в одній залі, коло картини, біля якої гіди й туристи мало зупиняються, – картини, що зображує євангеліста Іоанна (О. Іваненко);

// Той, хто вказує дорогу в незнайомій місцевості; провідник.

Виступаючи в ролі першого гіда на Глибинному шляху, я почував себе одним з найкращих знавців цього тунелю (М. Трублаїні).

Значення в інших словниках

1. гід — гід іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гід — -а, ч. Провідник-професіонал, який супроводить туристів і знайомить їх з визначними пам'ятками місцевості; екскурсовод.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гід — моск. рік водій, провідця, поводир, путівник, див. переводник  Словник чужослів Павло Штепа
4. гід — (франц. guide) 1. Супровідник туристів, екскурсантів. 2. Путівник. 3. Допоміжна візуальна оптична труба на телескопі.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. гід — ЕКСКУРСОВО́Д (той, хто веде екскурсію); ГІД, ПРОВІДНИ́К (перев. той, хто супроводить іноземних туристів і знайомить їх з визначними пам'ятниками), ЧИЧЕРО́НЕ рідко. В одній з останніх зал екскурсовод щось пояснював групі курсантів (В.  Словник синонімів української мови
6. гід — ГІД, а, ч. Провідник-професіонал, який супроводить туристів і знайомить їх з визначними пам’ятками місцевості. Звісно, коли мати діло тільки з отельними посіпаками, гідами, антикваріями і т. ін., то можна розчаруватись в кожному народі (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
7. гід — рос. гид (від фр. guide) — 1. Супровідник екскурсантів, туристів. 2. Путівник.  Eкономічна енциклопедія
8. гід — Гід, году м. = год. гід від году. Ежегодно, изъ года въ годъ. Салдати тоді в нас стояли гід від году. Конст. у.  Словник української мови Грінченка