гід
ГІД, а, ч. Провідник-професіонал, який супроводить туристів і знайомить їх з визначними пам’ятками місцевості.
Звісно, коли мати діло тільки з отельними посіпаками, гідами, антикваріями і т. ін., то можна розчаруватись в кожному народі (Л. Укр., V, 1956, 401);
Виступаючи в ролі першого гіда на Глибинному шляху, я почував себе одним з найкращих знавців цього тунелю (Трубл., III, 1956, 415).
ГIДА́ЛЬГО, невідм., ч., іст. Іспанський дворянин, здебільшого зубожілий.
[Долорес:] Гадаєте, що як іспанський гранд дочці гідальго кине шлюбний перстень, немов гаман з червінцями лихварці, то в ній повинно серце розцвісти, а не облитись кров’ю? (Л. Укр., III, 1952, 370);
Тільки те, що він одягнений в сірий спортивний костюм та давно не чищені жовті штиблети.., і відрізняло його від якого-небудь класичного гідальго чи донжуана (Збан., Любов, 1957, 134).
Словник української мови (СУМ-11)