1. Словник української мови в 11 томах

гід

ГІД, а, ч. Провідник-професіонал, який супроводить туристів і знайомить їх з визначними пам’ятками місцевості.

Звісно, коли мати діло тільки з отельними посіпаками, гідами, антикваріями і т. ін., то можна розчаруватись в кожному народі (Л. Укр., V, 1956, 401);

Виступаючи в ролі першого гіда на Глибинному шляху, я почував себе одним з найкращих знавців цього тунелю (Трубл., III, 1956, 415).

ГIДА́ЛЬГО, невідм., ч., іст. Іспанський дворянин, здебільшого зубожілий.

[Долорес:] Гадаєте, що як іспанський гранд дочці гідальго кине шлюбний перстень, немов гаман з червінцями лихварці, то в ній повинно серце розцвісти, а не облитись кров’ю? (Л. Укр., III, 1952, 370);

Тільки те, що він одягнений в сірий спортивний костюм та давно не чищені жовті штиблети.., і відрізняло його від якого-небудь класичного гідальго чи донжуана (Збан., Любов, 1957, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гід — гід іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гід — -а, ч. Провідник-професіонал, який супроводить туристів і знайомить їх з визначними пам'ятками місцевості; екскурсовод. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гід — моск. рік водій, провідця, поводир, путівник, див. переводник Словник чужослів Павло Штепа
  4. гід — ГІД, а, ч. Провідник-професіонал, який супроводить туристів і знайомить їх із визначними пам'ятками місцевості, краєвидами і т. ін.; екскурсовод. Звісно, коли мати діло тільки з отельними посіпаками, гідами, антикваріями і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. гід — (франц. guide) 1. Супровідник туристів, екскурсантів. 2. Путівник. 3. Допоміжна візуальна оптична труба на телескопі. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. гід — ЕКСКУРСОВО́Д (той, хто веде екскурсію); ГІД, ПРОВІДНИ́К (перев. той, хто супроводить іноземних туристів і знайомить їх з визначними пам'ятниками), ЧИЧЕРО́НЕ рідко. В одній з останніх зал екскурсовод щось пояснював групі курсантів (В. Словник синонімів української мови
  7. гід — рос. гид (від фр. guide) — 1. Супровідник екскурсантів, туристів. 2. Путівник. Eкономічна енциклопедія
  8. гід — Гід, году м. = год. гід від году. Ежегодно, изъ года въ годъ. Салдати тоді в нас стояли гід від году. Конст. у. Словник української мови Грінченка