Значення в інших словниках
-
дарчий —
да́рчий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
дарчий —
-а, -е, розм. Той, що дарується. || Такий, яким засвідчується дарування чого-небудь. Дарча грамота; Дарчий лист і т. ін. — документ про дарування майна і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дарчий —
Да́рчий, -ча, -че
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дарчий —
ДА́РЧИЙ, а, е, розм. Той, що дарується. Як повідомляла газета «Більшовик» .. 1919 р., «селяни дружно везуть дарчий хліб для Леніна і Москви» (Іст. УРСР, II, 1957, 153); // Такий, яким засвідчується дарування чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах