декомпозиція —
декомпози́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
декомпозиція —
-ї, ж. 1》 Розкладення системи на складові, елементи. || Розбиття об'єкта на структурні одиниці та окреме дослідження властивостей об'єкта по виділених частинах. 2》 лінгв. Виділення основи похідного слова або одного з компонентів основ складного слова та оформлення його в самостійне слово.
Великий тлумачний словник сучасної мови
декомпозиція —
ДЕКОМПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Поділ, розділення певної структури на її складники. Правило декомпозиції формули тлумачення на компоненти є одним для всіх дієслів (з наук. літ.); Декомпозиція арифметичної задачі.
Словник української мови у 20 томах