декомпозиція

ДЕКОМПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж., книжн.

Поділ, розділення певної структури на її складники.

Правило декомпозиції формули тлумачення на компоненти є одним для всіх дієслів (з наук. літ.);

Декомпозиція арифметичної задачі.

Значення в інших словниках

1. декомпозиція — декомпози́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. декомпозиція — -ї, ж. 1》 Розкладення системи на складові, елементи. || Розбиття об'єкта на структурні одиниці та окреме дослідження властивостей об'єкта по виділених частинах. 2》 лінгв. Виділення основи похідного слова або одного з компонентів основ складного слова та оформлення його в самостійне слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. декомпозиція — Розклад, гнилля, див. дезинтеграція  Словник чужослів Павло Штепа