декомпозиція
ДЕКОМПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж., книжн.
Поділ, розділення певної структури на її складники.
Правило декомпозиції формули тлумачення на компоненти є одним для всіх дієслів (з наук. літ.);
Декомпозиція арифметичної задачі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- декомпозиція — декомпози́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- декомпозиція — -ї, ж. 1》 Розкладення системи на складові, елементи. || Розбиття об'єкта на структурні одиниці та окреме дослідження властивостей об'єкта по виділених частинах. 2》 лінгв. Виділення основи похідного слова або одного з компонентів основ складного слова та оформлення його в самостійне слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- декомпозиція — Розклад, гнилля, див. дезинтеграція Словник чужослів Павло Штепа