декомпозиція

декомпози́ція

-ї, ж.

1》 Розкладення системи на складові, елементи.

|| Розбиття об'єкта на структурні одиниці та окреме дослідження властивостей об'єкта по виділених частинах.

2》 лінгв. Виділення основи похідного слова або одного з компонентів основ складного слова та оформлення його в самостійне слово.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декомпозиція — декомпози́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. декомпозиція — Розклад, гнилля, див. дезинтеграція Словник чужослів Павло Штепа
  3. декомпозиція — ДЕКОМПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Поділ, розділення певної структури на її складники. Правило декомпозиції формули тлумачення на компоненти є одним для всіх дієслів (з наук. літ.); Декомпозиція арифметичної задачі. Словник української мови у 20 томах