декомпозиція
декомпози́ція
-ї, ж.
1》 Розкладення системи на складові, елементи.
|| Розбиття об'єкта на структурні одиниці та окреме дослідження властивостей об'єкта по виділених частинах.
2》 лінгв. Виділення основи похідного слова або одного з компонентів основ складного слова та оформлення його в самостійне слово.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- декомпозиція — декомпози́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- декомпозиція — Розклад, гнилля, див. дезинтеграція Словник чужослів Павло Штепа
- декомпозиція — ДЕКОМПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Поділ, розділення певної структури на її складники. Правило декомпозиції формули тлумачення на компоненти є одним для всіх дієслів (з наук. літ.); Декомпозиція арифметичної задачі. Словник української мови у 20 томах