демагог —
(той, хто багато безпідставно обіцяє) фразер, ірон. (з нахилом до пишності) красномовець, зневажл. словоблуд.
Словник синонімів Полюги
демагог —
демаго́г іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
демагог —
-а, ч. Той, хто вдається до демагогії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
демагог —
демаго́г (грец. δημαγωγός, букв. – вождь народу) 1. В Стародавній Греції політичний діяч демократичного напряму. 2. Особа, яка намагається завоювати популярність, вдаючись до демагогії.
Словник іншомовних слів Мельничука
демагог —
ФРАЗЕ́Р (схильна до пишних, але беззмістовних висловів людина), КРАСНОМО́ВЕЦЬ ірон.; ДЕМАГО́Г (той, хто вдається до демагогії); СЛОВОБЛУ́Д зневажл. (людина, якій властиве словоблудство).
Словник синонімів української мови
демагог —
ДЕМАГО́Г, а, ч. Той, хто вдається до демагогії. Демагоги виголошують гучні промови та водночас уважно стежать за тим, яке враження їх бундючні слова справляють на слухачів (Шовк., Інженери, 1956, 126).
Словник української мови в 11 томах
демагог —
рос. демагог (грец. demagogos, букв. — вождь народу) — 1-У Стародавній Греції демократичний політичний діяч. 2. Особа, яка намагається здобути популярність, вдаючись до демагогії — обіцянок, лестощів, навмисних перекручень.
Eкономічна енциклопедія