демагог

демаго́г

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. демагог — (той, хто багато безпідставно обіцяє) фразер, ірон. (з нахилом до пишності) красномовець, зневажл. словоблуд.  Словник синонімів Полюги
2. демагог — -а, ч. Той, хто вдається до демагогії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. демагог — Горлопан, горлач, словоблуд, баламута, дурисвіт  Словник чужослів Павло Штепа
4. демагог — демаго́г (грец. δημαγωγός, букв. – вождь народу) 1. В Стародавній Греції політичний діяч демократичного напряму. 2. Особа, яка намагається завоювати популярність, вдаючись до демагогії.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. демагог — ФРАЗЕ́Р (схильна до пишних, але беззмістовних висловів людина), КРАСНОМО́ВЕЦЬ ірон.; ДЕМАГО́Г (той, хто вдається до демагогії); СЛОВОБЛУ́Д зневажл. (людина, якій властиве словоблудство).  Словник синонімів української мови
6. демагог — Демаго́г, -га; -го́ги, -гів (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. демагог — ДЕМАГО́Г, а, ч. Той, хто вдається до демагогії. Демагоги виголошують гучні промови та водночас уважно стежать за тим, яке враження їх бундючні слова справляють на слухачів (Шовк., Інженери, 1956, 126).  Словник української мови в 11 томах
8. демагог — рос. демагог (грец. demagogos, букв. — вождь народу) — 1-У Стародавній Греції демократичний політичний діяч. 2. Особа, яка намагається здобути популярність, вдаючись до демагогії — обіцянок, лестощів, навмисних перекручень.  Eкономічна енциклопедія