Значення в інших словниках
-
денщик —
денщи́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
денщик —
-а, ч. Солдат у царській армії, що прикріплювався до офіцера для обслуговування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
денщик —
ДЕНЩИ́К, а́, ч. Солдат у царській армії, що прикріплювався до офіцера для обслуговування. — Ну, звісно, у тих [офіцерів].. денщики є, вони і слугують їм, і їсти варять (Марний, І, 1954, 243); Господиня постелила Чернишеві на ліжку...
Словник української мови в 11 томах